А розпочиналася історія навчального закладу в далекому 1915 році, коли 9 серпня попечитель Київського навчального округу повідомив інспектора народних училищ Прилуцького повіту І. В. Краснянського про те, що Міністр народної освіти дозволив відкрити у поточному році в м. Прилуках чоловічу учительську семінарію з початковим при ній училищем. Директором Прилуцької учительської семінарії працював В. І. Чуніхін. У цьому ж 1915 році із Польщі до міста Прилуки була евакуйована Бельська учительська семінарія, директором якої став колишній її інспектор П. І. Сенько. Заняття в польській семінарії розпочалися 1 вересня 1915 року. На перший курс було зараховано 30 слухачів.
У Прилуцькій чоловічій учительській семінарії готували вчителів початкової школи. Значна увага в закладі приділялася створенню умов для різнобічної підготовки семінаристів, українізації освіти, зокрема, українською мовою викладалися історія, географія, українська література. Перший випуск слухачів семінарії відбувся у 1919 році. 20 випускників отримали атестати, в яких стверджувалося, що вони удостоюються звання учителя початкової школи. Серед перших випускників був Іван Ілліч Котеленець, який у повоєнний період багато зробив для освіти міста, так як очолював Прилуцьке міське відділення освіти.
До 1920 року Прилуцька та Бельська семінарії працювали окремо, а 5 серпня 1920 року Наркомос України постановив перебудувати всі учительські семінарії на трирічні педагогічні курси. Такі курси в м. Прилуки були створені на базі двох учительських семінарій. Так відбулася перша реорганізація закладу. Завідуючим Прилуцьких трирічних педагогічних курсів став П.І. Сенько. Кількість курсантів постійно зростала. В 1920 році їх налічувалося 249 осіб. У 1921 році випускниками Прилуцьких педагогічних курсів значилися 38 осіб. Через три роки зі стін закладу вже було випущено 97 вчителів різних категорій.
Робота закладу в період становлення відзначалася постійним пошуком шляхів удосконалення процесу формування знань та вмінь слухачів. Так, у 1924 році на педкурсах проводилися перші спроби роботи з курсантами по Дальтон-плану з суспільствознавства, української та російської літератур. Залікова система як засіб обліку праці вихованців курсів скасовувалася. Перевірка знань здійснювалася в ході занять, що спонукало слухачів до систематичного і повсякденного навчання.