Та весна стала чорною в історії Криму. 11 травня 1944 року Державним комітетом оборони Радянського Союзу було прийнято таємну Постанову № 5859сс “Про кримських татар”. В ній наводилися претензії до кримськотатарського населення, а саме – масове зрадництво та колабораціонізм. А також підтвердження небажаного проживання кримських татар на прикордонній околиці Радянського Союзу та примусового виселення всього кримськотатарського населення до Узбекистану.
Депортація розпочалася о 3 годині ранку 18 травня. Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та провізію. Протягом 2 днів кримських татар звозили до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя, Сімферополя, звідки ешелонами відправляли на схід.
Загальна кількість вигнаного з Криму корінного населення склала: 183 тисячі осіб на загальне спецпоселення, 6 тисяч у табори управління резервів, 6 тисяч до ГУЛАГу, 5 тисяч до Московського вугільного тресту. Разом 200 тисяч осіб. Це офіційна цифра наведена радянською владою, за татарськими ж джерелами депортовано понад 400 тисяч чоловік.
Після етнічної чистки кримськотатарського населення тільки за перші роки, від голоду та хвороб, померло 46% депортованих людей.
В бібліотеці коледжу розгорнуто виставку “Чудовий край під небом голубим, де море й гори – це НАШ Крим”. Запрошуємо всіх ознайомитися з історією Криму, його природою, звичаями, історичними пам’ятками.