Валерій Єгоров

(17.12.1989 р. – 19.02.2018 р.)

Валерій народився 1989 року в Прилуках. У 2008-му році закінчив Прилуцький гуманітарно-педагогічний коледж імені І. Я. Франка — за спеціальністю педагога-організатора та вчителя початкових класів. Проходив строкову службу у феодосійському батальйоні морської піхоти старшим матросом, на посаді старшого навідника.

Паралельно вступив на заочну форму навчання у Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова (Лубенська філія), де 2010-го отримав диплом бакалавра за спеціальністю «початкове навчання (практична психологія)».

19 березня 2014 року призваний за мобілізацією, спочатку служив у 1-й танковій бригаді старшим навідником мінометного розрахунку, за 2 місяці перевівся до 34-го батальйону «Батьківщина» — щоб бути на передовій. На фронті з липня 2014-го, був командиром гранатометного відділення, спочатку батальйон доправили до Костянтинівки, а 21 липня почався штурм Дзержинська; брав безпосередню участь. Пробув приблизно місяць на позиціях у напрямку Дебальцевого та висоти Гостра Могила, там вперше здійснив розвідувальний рейд. З 1 листопада 2014 року став розвідником; 2015-го брав участь у боях за Зайцеве. 25 грудня 2015 року підписав контракт; сержант, командир розвідувального відділення розвідувального взводу. У вільний час на фронті ковалював.

19 лютого 2018 року загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Піски (Ясинуватський район) — група Єгорова потрапила під обстріл з АГС-17, Валерій зазнав осколкового поранення у голову, ще дві години боровся за життя.

21 лютого 2018-го похований в Прилуках на кладовищі «Новий побут».

Указом Президента України № 98/2018 від 6 квітня 2018 року, “за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). 4 квітня 2018 року відкрито меморіальну дошку у Прилуцькому коледжі честі Валерія Єгорова.