201

Вірші Анікіної Марії – студентки групи 11Ж КЗ «Прилуцький гуманітарно-педагогічний фаховий коледж імені Івана Франка» – по-особливому розкривають образ України, її красу та велич. Дівчинка пише про те, що її хвилює, сьогодення. Влучні слова юної поетеси надихають, підтримують у потрібний момент.

Знають про студентку й на Сумщині, адже її вірші вміщено до альманаху «Мова єднання», організатором видання є Машинобудівний фаховий коледж Сумського державного університету.

Пропонуємо познайомитись з творчістю нашої поетеси.

Війна не постає мотивом демократії

Війна не постає мотивом демократії !
Це приклад холоду,жорстокості й апатії,
Смертей жахливих,слів пустих,нікчемних фраз,
Жахливих вчинків і образ –
Нам не потрібно через це проходити ще раз !
Скільки стосунки ви вирішувати будете,пани?
Чи не великої ви ставите ціни?
Бо неможливо повернути матері дитя , вже не побачить сина – син пішов у небуття …
Чи не захмарної поставили ціни,коли сирітками дітей зробили ви ?
Вам недостаньо грошей , треба ще?
Вночі сумління й досі вас випадком не гризе?
Напевно, маєте свою сім’ю й дітей.
А скільки бачили на властні очі ви смертей,
Чи помирали побратими ваші ?
Ні?…
То що ж за звірі , а не люди ви такі ?
Закрили хід ви розвитку буття
Не здатні оплатити щастя і людське життя :
Безсонні ночі сивих матерів ,
Блакитні помарнілі очі дітлахів ,
І небо що все сіре стало враз ,
І дит-майданчик , що людей в окопах спас .
У вибухівках і гранатах все навколо,
Горить те місце,де ще вчора була школа,
Спаплюжене дитинство й майбуття…
Гадаєте , не буде каяття ?
Тож знайте повертається столицею усе , все добре й зле вам бумерангом принесе!
Усі повинні правило відоме пам’ятати :
«Що на чужому горі щастя не придбати»
Давайте ж об’єднаймось ,браття:
Донецьк , Луганськ та Закарпаття.
Бо тільки разом негаразди подолати зможем і ворогів нещадних переможем !
Нехай панує мир на всій землі,
Повік не буде горя й кривди.
Ні війні !!!


Батьківщина

Багато є країн на світі,
Але миліш мені – моя,
Де чути мову солов‘їну,
Де в серці у людей є щирість, доброта .
Є чисте небо, гори, ріки, луки
І розташоване тут диво місто
Це – Прилуки !
В якому народилася, доречі, й я.
Славетний край, прославлений піснями,
Віршами та легендами споконвіків,
Де лине ніжний голос мами .
Це наша Батьківщина, рідний дім !
Наймилозвучніша в мого народу мова.
Та не вдалося знищити її
Ані русифікації народу,
Ані указами князів.
Хоч вже не раз охочі зазіхали
На святу землю пращурів моїх,
На варті з гордістю герої землю боронили
Так, як і зараз захищають дім.
Питання постає для нас нащадків –
Бо саме ми будуєм майбуття.
Не маємо ми права просто зараз
Задарма розгубити, здобуте у віках народом надбання .
Тож, годі годувати всіх словами.
Від кожного із нас залежить те,
Що завтра будуть пожинати наші діти й мами.
Відповідальність кожен з нас за це несе!
Будем завжди пам’ятати Україну – рідну мати,
Святу нашу рідну мову – першу, ніжну колискову .
Все це в серці в мене є…
В кожного життя своє !
Але хочу всім сказати :
«Пам’ятайте кожну днину
Прапор, герб наш і калину,
Батьківщину-Україну!»